Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 22 листопада 2017 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
лічилка
Новини сайту

Східна Слобожанщина

Ігор РОЗДОБУДЬКО

Східною Слобожанщиною називаються українські землі, що розташовані зараз в межах Курської, Білгородської та Воронізької областей Російської Федерації. З давних-давен ці землі вважалися українськими. У часи Київської Русі тут знаходилося Курське князівство-частина Чернігівської Землі, яке надійно охороняло українські землі від зазихань ворожих степовиків-половців. Славетний український поет ХІІ століття, автор „Повісті про Ігорів похід” з великою пошаною казав про курян: „А ті куряни-свідомі воїни, під трубами повиті, під шоломами взлеліяні, з кінця списа вигодовані. Шляхи їм відомі, яруги їм знайомі, луки в них напружені, сагайдаки відчинені, шаблі вигострені; сами скачуть, як сірі вовки у полі, шукаючи собі честі, а князю слави.”

Але шаленою хуртовиною налетіли на Україну монголо-татари. Під їхньою навалою загинуло Курське князівство, надовго замовкло на цих землях українське слово. Йшли роки. З суворої півночі насунулося на наші землі Московське князівство. Почало будувати на наших землях свої „городки”, відомішим з яких став Білгород, його автор „Історії Русів” називає Білгородом-Руським, на відміну від іншого Білгорода-Дністровського. Але самим захищати ті землі від набігів степовиків було московитам незручно. Тому приголошують вони українських козаків, які приходять сюди в часи Богдана Хмельницького та влаштовують спочатку невеликий дерев’яний „острожок”, з котрого незабаром зростає центр місцевого козацтва-Острогозьк. Царський уряд Росії змушений був визнати тих козаків вільними мешканцями краю, на відміну від власних закріпачених людей, тому козацькі поселення прозвалися „слободами”, а сама ця земля Слобідською Україною, або Слобожанщиною (в часи Катерини Другої існувала навіть окрема Слобідсько-Українська губернія).

І знову йшов час. Зусиллями козаків вороги-кочовики були відкинуті від московських кордонів, російський же уряд так віддячив за те слобідських козаків-полки їхні були знищені, а сами мешканці краю незабаром повернуті в кріпаків. „Подяка” цілком в дусі московського царату. Так перестав існувати Острогозький полк, а Острогозьк більше не був полковим козацьким містом. Але українське життя не завмирало в ньому іще тривалий час. У першій чверті ХІХ століття побував у Острогозьку великий поет, борець з російським царатом за перетворення „тюрми народів” у вільний братерський союз-Кондратій Рилєєв. „Вот уже три недели как я на Украине”,-писав він з Острогозька у своєму листі до Фадея Булгарина. Це місто так вразило поета своїм українським духом, що він пише статтю „Об Острогожске”, потім думу, яка присвячена перебуванню гетьмана Мазепи у Острогозьку в 1696 році, розпочинає працю над українськими поемами „Войнаровський”, „Мазепа” та „Наливайко”. Але завершити ті поеми Рилєєву не вдалося. За спробу підняти повстання проти царського уряду, разом з чотирма іншими „декабристами” він був страчений на горло у липні 1826 року.

Російський уряд робив усе, аби українське слово ніколи вже не звучало на Східній Слобожанщині. Тут не було не українських шкіл, не українських газет, не інших видань. Але знищити уккраїнське слово було неможливо. Упродовж ХІХ-ХХ століть Східна Слобожанщина дала Україні трьох синів, які звучно та голосно, на весь світ, промовили про те, що вони українці, а значить і земля ця теж є українською, та буде українською завжди. У селі Юрасівці сучасної Воронізької області з’явився на світ великий український історик, який довів всьому світові, що саме українці є спадкоємцями слави та величи Київської Русі, Микола Костомаров. Неподалік, у Кантемирівці, народився український поет Євген Плужник(помер у концтаборі на Соловках в 1936 р.), а у Євстратівці(Великій Меженці)-Кость Буревій, який трагично загинув, до кінця відстоюючи свою честь та гідність на процесі над „українськими націоналистами” у 1934 році.

З міста Острогозька походить і відомий художник Іван Крамськой, автор картини „Христос у пустелі”, прізвище якого безперечно є українським. У селі Калинівці Курської області народився, але не приніс слави Україні, такий відомий „дєятель” як Микита Хрущов, який, до речі, теж вважав себе українцем.

І зараз не згасає українське життя на Східній Слобожанщині. Хоч мало, але є і тут свідомі українці, котрі не забувають „чиїх батьків” вони сини та дочки, і що земля їхня є землею українською, на якій вони не чужаки та зайди, а природні спадкоємці минулої князівської та козацької слави. А ми повинні про них не забувати та їм допомагати. Це наш святий обов’язок перед майбутнім.


Герб міста Острогозька – столиці Східної Слобожанщини

До змісту




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

На чолі кінного полку французької армії Г. Орлик бере участь у війні з Австрією 1744—1747 рр. і Семилітній війні європейських країн 1756—1763 рр., у ході якої отримує генеральське звання. За свої бойові заслуги він був нагороджений відзнакою шведського короля «Великий хрест ордена Меча» та французьким орденом «Хрест Святого Луї».

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka