Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 22 листопада 2017 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
лічилка
Чернігів і Північне Лівобережжя

Чернігів і Північне Лівобережжя

Огляди, розвідки, матеріали.

Під редакцією академіка Михайла Грушевського
Державне видавництво України, 1928 р.

ЗМІСТ

Акад. Павло Тутковський
Передісторична природа Чернигівщини (Геологічне минуле території Чернигівщини за четвертинного періоду)

Акад. Михайло Грушевський
Техніка і умілість палеолітичної доби в нахідках Мізинського селища

Петро Смолічев
«Скарб» палеолітичної доби (Кремінне начиння, сховане в кістці мамута з Мізинської палеолітичної стації)

Валерія Козловська
Неолітичні та трипільські знахідки на Чернигівщині

Аркадій Верзилів
Найдавніший побут Чернигівської околиці

Микола Макаренко
Борзенські емалі й старі емалі України взагалі

Акад. Михайло Грушевський
Чернигів і Сіверщина в українській історії (Кілька спостережень, здогадів і побажань)

Петро Смолічев
Чернигів та його околиці за часів великокнязівських

Юрій Виноградський
Сосниця та її околиці (Топографічні й археологічні матеріяли, перекази та історичні відомості)

Іполіт Моргилевський
Спасо-Преображенський собор у Чернигові за новими дослідами

Микола Макаренко
Біля Чернигівського Спаса (Археологічні досліди року 1923)

Іполіт Моргилевський
Успенська церква Єлецького монастиря в Чернигові

Микола Макаренко
Старогородська «божниця» та її малювання

Валентин Шугаєвський
Мідяний змієвик Чернигівського Музею - повторення золотої «Чернигівської гривни»

Аркадій Лященко
Билина про Івана Гостинного сина (київсько-чернигівське сказання про чудового коня)

Всеволод Ганцов
Діялектнчні межі на Чернигівщині

Олександр Грушевський
Любецькі справи другої половини XVI в

Акад. Микола Василенко
Правне положення Чернигівщини за польської доби (16155—1648)

Микола Петровський
Надання Ніжину Магдебурзького права у 1625 році Анатолій Єршов
Ніжинські цехи в першій половині XVII в .

Валентин Шугаєвський
До грошевого обігу Чернигівщини XVII в. (Клад західньо-европейських талярів, знайдений біля «Чорториївського рівчака» поблизу Чернигова 1923 р.)

Володимир Дроздов
Датоване культове срібло XVII ст. в Чернигівськім Державнім Музеї

Федір Ернст
«Мазепин будинок» у Чернигові, (до історії культурних взаємин України з Москвою в кінці XVII століття)

Василь Дубровський
Селянські втечі на Лівобережній Україні наприкінці XVIII ст. (1782—1791 рр.)

Кость Копержинський
Театр на Чернигівщині (1750—1830 рр.)

Лев Миловидов
Недільні школи на Чернигівщині 1860 р.

Борис Шеведів
Тижневик «Черниговский Листок» за редакцією Л. Глібова (1861—63)

Аркадій Верзилів та Марія Грінченкова
З життя чернигівської Громади 1880—90 рр.

Микола Ткаченко
З нової історіографії Чернигова

Панас Суліз (Батуринець)
3 громадської діяльности О. М. Лазаревського на Чернигівщині

Осип Дроздов
Як «зустрічали» на Чернигівщині «конституцію 1905 р.»




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

На чолі козаків-мазепинців зі зброєю в руках Пилип Орлик довгий час намагався повернути Україну під свою владу. У цій нелегкій борні з Московією Петра І та Польщею Августа II він у 1711 році переміг російського царя поблизу Пруту й тим самим помстився йому за Полтавську катастрофу. Однак політична доля склалася так, що протягом багатьох десятиліть цей український гетьман вимушений був перебувати далеко за межами Батьківщини. Пилип Орлик очолив першу у вітчизняній історії українську політичну еміграцію й перед лицем усього світу оголосив ідею Івана Мазепи. Відомо, що протягом 32 років вигнання гетьман Орлик шукав підтримки у правителів таких держав, як Австрія, Англія, Ватикан, Голландія, Данія, Польща, Пруссія, Франція задля відновлення своєї законної влади в Україні та її об'єднання в єдиній козацькій державі. Пилип Орлик залишив нам велику політико-правову, мистецьку та епістолярну спадщину, серед якої — універсали й маніфести, листи і щоденникові записи, вірші та поеми. Однак найбільшою заслугою гетьмана стало вироблення та ухвалення на початку XVIII століття першого українського конституційного акта, положення якого переконливо засвідчили: українці завжди хотіли бути вільним, демократичним та заможним народом. Справа мазепинців відродилася вже у XX столітті, коли українська нація, спираючись на героїчний досвід кращих своїх представників, серед яких одне з чільних місць належить справді великому українцю — гетьману Пилипу Орлику, гордо заявила перед усім світом про свою незалежність.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka