Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 22 липня 2018 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
лічилка
Данило Галицький - Примітки

Примітки


  1. Летопись по Ипатскому списку. СПб., 1871. Далі посилання на Галицько-Волинський літопис подаватимуться за цим виданням: у тексті книжки в круглих дужках вказуватимуться сторінки. Цитати з Галицько-Волинського та інших давньоруських літописів, а також з іноземних хронік перекладені мною на сучасну українську мову.

  2. Baumgarten N. Genealogies et manages occidentaux des Rurikides Russes du X au XIII siecle. Roma, 1927. Tabl.V. M. 36, 47.

  3. У квадратних дужках вміщено авторські пояснення до літописних текстів.

  4. Полное собрание русских летописей (далі —ПСРЛ). Т.1. Лаврентьевская летопись. Вьш.2.Суздальская летопись по Лаврентьевскому списку (далі - Суздальская летопись). Л., 1927. Стлб.417.

  5. Суздальская летопись. Стлб.418—419.

  6. Там же. Стлб.420-421.

  7. Там же. Стлб.418, 420.

  8. Nic. Chon. III, 5. Ed.Bonn.P.691-692.

  9. Monumenta Polonieae Historica. T.2. Lwow, 1872. P.437-441

  10. Ibid. P.441

  11. Суздальская летопись. Стлб.420.

  12. Baumgarten N. Op. cit. Tabl.V. № 47. P.23; Grala H. Drugie malgenstwo Romana Mscislawowicza // Slawia Orientalis. Warszawa, 1982. R.XXXS. №3-4.S.115-127

  13. Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. М., 1950. С.І94.

  14. Суздальская летопись. Стлб.426

  15. Codex dimplomaticus Hungariae ecclesiaticus ac civis. Ed. G.Fejer (далі-Fejer). T.3. V.1.Budae, 1829.P.32 та ін.

  16. Суздальская летопись. Стлб.427

  17. Суздальская летопись. Стлб.427.

  18. Грушевський М. Історія України-Руси. Т.З. Львів, 1905. С.20; Суздальская летопись. Стлб.427.

  19. Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. М., 1968. С.242.

  20. Суздальская летопись. Стлб.427.

  21. Там же.

  22. Суздальская летопись. Стлб.427.

  23. Ближній до Романа волинський боярин, можливо, його дядько.

  24. Włodarski B. Polityka ruska Leszka Białego. Lwów, 1925.


  25. ПСРЛ. Т. 7. Летопись по Воскресенскому списку. Спб., 1859 (Далі —Воскресенская летопись). с. 116.

  26. Див., напр.: Грушевський М. Хронольогія подій Галицько-Волинської літописи // Записки Наукового товариства ім. Т.Шевченка. Т.41. Львів. 1901.

  27. Спадкових володіннях, безумовній власності феодалів

  28. Так називали землі, що їх васали одержували від сюзерена і експлуатували ("держали") з умовою відбування на його користь військової служби.

  29. Сюзерена Волинської землі згідно розподілу спадщини Романа між ним і польським королем.

  30. Один з найвищих сановників Угорського королівства.

  31. Грушвський М. Історія України-Руси. Т.З. С.26—27.

  32. Грушевський М. Історія України-Руси. Т.З. С.21.

  33. Грушевський М. Хронольогія подій Галицько-Волинської літописи. С.11.

  34. Андрій II і Роман Мстиславич, згідно норм середньовічної ієрархії, називали один одного братами, тому король і сказав про Анну як про свою братову.

  35. Грушевський М. Хронольогія подій Галицько-Волинської літописи. С. 12.

  36. Грушевський М. Історія України-Руси. Т.З. С29.

  37. Włodarski B. Polityka ruska Leszka Białego. Lwów, 1925. S.51

  38. Ibid. S.52.

  39. Monumenta Poloniae et Lithuaniae Gentiumque Finitimarum Historiam illustrantia. Ed. A.Theiner (далі -Theiner). T.1. V.1. Romae, 1860. №1

  40. Воскресенская летопись. С. 119.

  41. Huillard-Bréholtes. Examen de chartes de l’Eglise Romaine, continues dans les rouleaux de Cluny, Paris, 1854, p.84

  42. Monumenta Poloniae Vaticana. Ed. J.Ptasnik. T.III. Krakow, 1914. №3

  43. Воскресенская летопись. С. 119.

  44. Monumenta Poloniae Vaticana. Ed. J.Ptasnik. T.III. Krakow, 1914. №3

  45. Włodarski B. Polityka ruska Leszka Białego. Lwów, 1925. S.54

  46. Лаврентьевская летопись. Стлб.420.

  47. Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. М., 1950. С. 52—53.

  48. ПСРЛ. Т.10. Летописннй сборник, именуемый Патриаршею или Никоновскою летописью. СПб., 1885 (далі — Никоновская летопись). С.74.

  49. Слово о полку Игореве. М;Л,. 1950. С.23 (Литературные памятники).

  50. Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. С.201.

  51. Котляр Н. Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX—XIII вв. Киев, 1985. С.140—141.

До змісту

Відскановано з: М.Ф. Котляр. Данило Галицький. Київ, ІІ НАНУ, 2001-06-25
ISBN966-02-2134-7




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

Року Божого 1620-го у сім'ї православного священика з містечка Ходорків на Житомирщині народився син, якого охрестили Іваном. Згодом батько віддав свого сина навчатися до Києво-Могилянського колегіуму. Іван мав братів Василя, Мартина і Тимофія, які стали священиками. На відміну від них, після навчання Іван став служити писарем Красноколядинської сотні Чернігівського полку, а згодом перебрався на Полтавщину. Там він став сотником Веприцької сотні Гадяцького полку. У 1669 році Іван Самойлович був обраний на посаду генерального судді лівобережної частини Українського гетьманату, а потім став гетьманом у результаті змови проти Дем'яна Ігнатовича (Многогрішного) та обрання на старшинській раді 17 червня 1672 року в Козачій Діброві, неподалік від Конотопа.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka