Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 24 квітня 2018 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
лічилка
Гетьмани й перселення
Володимир Маслійчук - "Слобідська Україна"

Гетьмани й перселення.

Події середини XVII ст. визначили на тривалі часи долю Центрально-Східної Європи. У результаті великої революції й тривалої війни виникла Козацька держава. Виснажливі війни, постійна небезпека змушували населення цієї держави тікати з-під оруди гетьманів і мандрувати на схід, покидаючи насиджені місця.

До переселення на слободи не можна ставитись однозначно, бо ж переселявся часто найдієвіший елемент, із-під керівництва українських гетьманів ішла людність. «Енергія екстенсивна брала гору над енергією інтенсивною» (М. Грушевський). Замість розбудови державних структур, організаційні сили витрачалися на переселення та облаштування переселенців. Заселення Слобожанщини часто сприймають негативно. З точки зору українського державника, який оцінює події в аспекті певних суспільних процесів, це дійсно так. Але слід розуміти й основну цінність, яку зберегло переселення па Слобідську Україну, - тисячі людських життів. Величезна війна на Правобережній Україні із зіткненням потуг кількох держав: Московії, Османської імперії, Речі Посполитої - з початку 70-х рр. XVII ст. нищила масу людей, і часто єдиним порятунком виявлялося переселення на лівий берег Дніпра-Гетьман Іван Самойлович 1674 р. навіть зганяв населення силоміць. Тут слід навести невтішний приклад німецьких князівств. Під час Тридцятилітньої війни (1618-1648 рр.) населенню протестантських держав нікуди було тікати, і після закінчення баталій у багатьох містах лишилася заледве третина люду порівняно з початком військових дій. Бранденбург, приміром, утратив три чверті населення.

Богдан Хмельницький украй негативно ставився до переселення, повсякчас погрожуючи знищити слободи. Політику Б. Хмельницького в цьому питанні продовжив гетьман Іван Виговський. Протягом 1658-1659 рр. ширилися чутки, що війська гетьмана разом із татарами поруйнують слобідські міста. Юрій Хмельницький, прийшовши до влади, взагалі ініціював карання переселенців, а підлеглий йому полтавський полковник Федір Жученко здійснив низку каральних походів на слободи в 1660-1662 рр.

Іван Брюховецький сприймав слобідські міста як доконаний факт і прагнув залучити населення слобід до антимосковського повстання 1668 р. Подібним чином до Слобожанщини ставився н гетьман Петро Дорошенко, який вважав слобідських полковників частиною свого регіменту.

Гетьман Іван Самойлович намагався приєднати Слобідські полки до Гетьманщини, апелюючи до того, що заселені ті полки вихідцями з підлеглих йому земель. Того самого хотів Іван Мазепа.

Отаке ставлення до території Слобідських полків як до своїх земель збереглося серед гетьманських адміністраторів на тривалий час, навіть після скасування Гетьманщини, і яскраво відбилось у козацьких літописах та автономістичній літературі, особливо в патріотичній «Історії Русів».

До змісту




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

Від часів правління Богдана Хмельницького Кирила Розумовського відділяло рівно сто років. Начебто й не дуже багато з історичної точки зору. Але наскільки різними були ці два гетьмани та наскільки разюче змінилася країна, якою вони правили! Звичайно, що гетьман Хмельницький, хоч і визнав над собою «високу руку» московського царя, але, по суті, був незалежним правителем і діяв вільно на зовнішньополітичній арені. Натомість Кирило Розумовський, хоча й здійснював ряд реформ у політичній, судовій, економічній та освітній сферах Українського гетьманату та намагався запровадити спадкове гетьманство, все ж таки був надзвичайно залежним від рішень у Петербурзі. Це засвідчив і указ Катерини II про скасування гетьманського уряду в 1764 році, що, однак, не означало зникнення з карти світу козацької України.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka