Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 16 липня 2018 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
лічилка
Ізюмська лінія.
Володимир Маслійчук - "Слобідська Україна"

Ізюмська лінія.

Щоб закріпити за собою величезні угіддя, залюднені українцями, і вчергове повести наступ на Кримське ханство, У Москві було вирішено спорудити ще одну оборонну лінію. Основним містом системи фортифікації мав стати Ізюм - стратегічна фортеця на переправах через Донець. До Ізюма укріплення просувалися від Білгородської лінії по річці Валуй через Полатов на Валуйки, а звідти по Осколу через Кам'янку, Дворічну, Куп'япку, Цареборисів. 1678-1679 рр. російський уряд ретельно вивчав ситуацію й готувався до будівництва системи фортець. Ідучи під Ізюм понад Сіверським Дінцем (Савинці, Андрієві Лози), біля Змієва фортечна система робила поворот у напрямку Валок. Закінченням лінії мало стати збудоване 1680 р. містечко Новий Перекоп (на місці старого Можевського острогу), однак лінія продовжилася далі на захід, до українського поселені Хмелівки, перейменованого у Високопілля, а потім до коломацьких верхів’їв.

Кілька років козаки з Гетьманщини, слобожани, російські служилі зводили систему укріплень, зазнавши у відповідь нищівного походу кримського хана 1680 р. Було споруджено великі укріплення, залишки яких збереглися до сьогодні. Збудували фортеці Нові Валки (Таранівка) та Соколов. Поновили укріплення не лише в містах по лінії, але й Золочеві, Мерефі, Вільшані, Харкові.

Лінія утверджувала російську владу й захищала великій простір. Але ця укріплена смуга так і не стала південною межею Слобожанщини, лише зафіксувала переселенські ініціативи та оборонила велике «запілля» від татарської небезпеки. Переселенський потік українців залюднював околиці па півень і на схід від укріплень.

До змісту




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

Нелегітимний шлях приходу до влади генерала Скоропадського 29 квітня 1918 р. спонукав його з перших днів існування проголошеної Української Держави потурбуватися про швидку розбудову ефективного охоронного апарату. Гетьман намірювався досягти цій мети, діючи в кількох напрямках. По-перше, відкинувши загалом військову доктрину Центральної Ради про міліційну систему побудови збройних сил, П.Скоропадський певні розрахунки у справі забезпечення підвалин своєї влади пов'язував з українським козацтвом і місцевими добровольчими формуваннями. По-друге, головна увага приділялася відновленню військових і воєнізованих установ колишньої Російської імперії. По-третє, утворювалися спеціальні збройні підрозділи з особливими функціями, що підпорядковувались безпосередньо голові держави.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka