Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 22 листопада 2017 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
лічилка
Культура Стародубщини 9-13 ст.ст.

Культура Стародубщини 9-13 ст.ст.

Стародуб і Трубчевськ. Розшуки Василя Падіна. Стародубські тризуби. Архітектура. Боян у Трубчевську.

Як ми знаємо, в наслідок руйнації суспільного життя Київської Держави під час Батиєвої катастрофи, величезна кількість як письмових документів так і пам’яток матеріальної культури цієї доби згинула для нас назавжди. Архітектурно вивершені храми Чернігова, перлина не лише давньоукраїнської, а й світової літератури – «Повість про Ігорів похід», археологічні свідоцтва колишнього добробуту мешканців Сіверської землі, що були знайдені при розкопках – усе це свідчить про те, що культурні надбання Північно-Східної України на момент знищення Київської Держави були досить і досить великими. І хоча Стародубський край залишався увесь цей період провінційною землею Чернігово-Сіверського князівства, але, безперечно, разом з усією Сіверською землею повинен був розвиватися і він. І є такі свідоцтва, які підтверджують нам це.

Найбільш розвинутими містами Стародубщини були на цей період Стародуб і Трубчевськ. Археологічні розкопки, проведені в цих містах, виявили велику кількість предметів матеріальної культури, якими користувалися у своєму побуті наші предки. Так при розкопках у Стародубі знайдено досить багато горщиків та берестяних посудин з зерном пшениці та жита, залишки млинового колеса та лотка для води, товсті дубові плахи старовинної лежневої мостової. Недалеко від міста, на торф'янику, знайшли зліпок величезного човна із заломленим догори носом. Дерево погнило, а форма судна збереглася. Про що, про які далекі дні говорила ця знахідка? Чи про те, що колись тут волоком тягнули судна? Або ж про часи куди більш стародавні, коли був звичай класти померлого на човен і пускати його за течією річки в далеке море? Як би там не було, а стародубські старожитності іще чекають на свого сумлінного дослідника.


33. Тризуб «розквітлий хрест» - неофіційний символ сучасної Брянщини.

Більше у цьому плані пощастило стародавньому Трубчевську. Його дбайливий дослідник, місцевий археолог Василь Падін усе своє життя віддав розшукам місцевих старожитностей. Саме він розшукав знаменитий «скарб антів» 7 ст., саме завдяки Василю Падіну Трубчевський краєзнавчий музей став самим кращим за своєю експозицією музеєм Стародубщини. В. Падін кілька десятиліть очолював цей музей та завжди принципово боровся із свавіллям брянських та московських чиновників, які бажали прибрати до власних рук кращі трубчевські експонати. Падін зберіг для мешканців Трубчевська і антське срібло і безліч інших безцінних експонатів доби Київської Русі. Серед археологічних предметів, знайдених Василем Падіним на розкопах у Трубчевську, особливе місце займають глиняні амфори, глеки та металеві поясні бляшки з емблемами чернігівських князів – двузубами та тризубами. Величезна кількість таких знаків може свідчити про свідомий місцевий сіверський патріотизм, про любов трубчевців до своєї Київської Держави.

Іноді офіційний символ Рюриковичів тризуб об’єднується на трубчевських старожитностях із місцевим язичницьким символом – сонцем. Взагалі ж, пошана мешканців Стародубщини до свого князівського символу – тризубу не зникла і після монгольської навали. Коли після зруйнування монголами Чернігова та Новгорода-Сіверського суспільне життя Сіверської землі перемістилося на недовгий час на свою північну околицю – до Брянська, то княжим знаком брянських Ольговичів став також один із різновидів чернігівського тризубу – так званий «розквітлий хрест». У наші часи цей хрест став офіційним символом Брянсько-Сівської єпархії місцевої православної церкви, а у 1998-му році місцеві патріоти з Кафедри вітчизняної історії старовини і середньовіччя Брянського державного університету запропонували брянській владі зробити сіверський тризуб офіційним символом Брянської області. На жаль, такого єднання з близькою до Брянської області Україною брянська адміністрація дозволити собі не змогла, тому й залишилися дотепер символами російської Брянщини золота ялинка, серп та молот, та червона стрічка.


34. Двузуб та тризуб – знаки чернігівських Рюриковичів на глеках із Трубчевська.

Архітектурне будівництво на Стародубщині 9-13 ст.ст. використовувало в якості матеріалу виключно деревину, і зразків цієї архітектури до наших часів, на жаль, не збереглося. Лише у Трубчевську наприкінці 12 ст., за князя Буй-Тура Всеволода розпочинається будівництво цегляного храму на зразок чернігівської церкви Параскеви-П’ятниці. Але у роки занепаду, після монголо-татарської навали, цей храм руйнується, і на його підмурках у 16 ст. зводиться новий Троїцький собор.

Народна трубчевська легенда розповідає, що саме у цьому місті народився великий давньоукраїнський поет Боян, якого з неабиякою пошаною згадує невідомий нам автор «Повісті про Ігорів похід». Коли у 1975-му році мешканці міста святкували 1000-річний ювілей рідного Трубчевська, було вирішено поставити Бояну пам’ятник, як тій людині, з чиєю особою народна свідомість пов’язує початок свого міста. От так і зараз височить у Трубчевському парку бронзова постать славетного українського поета, яка нагадує нащадкам про невмирущу славу власних предків.


35. Пам’ятник Бояну у Трубчевську.

До змісту




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

Року Божого 1582-го в родині українського шляхтича Конона на Перемишлянщині народився син, якого охрестили Петром. Його дід та батько мали свій герб «Побог». Невдовзі юного шляхтича віддали навчатися до однієї з православних шкіл старовинного міста Самбора. Потому Петро здобував освіту в знаменитій Острозькій академії. Наприкінці 1590-х років розпочав службу у Війську Запорозькому, де отримав від козаків прізвисько Сагайдачний.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka