Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 21 липня 2018 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
Видео по Castle Crashers есть, вот на thecastlecrashers.ru есть по Кастл Крашерс прохождение видео.
лічилка
Особливості колонізації.
Володимир Маслійчук - "Слобідська Україна"

Особливості колонізації.

Часто для людини Середньовіччя й Нового часу світ закінчувався обрієм, який вона бачила з ґанку. Однак велика частіша населення дивує своєю мобільністю. Мало того, стосовно жителів Слобожанщини навіть у пізніші часи зазначали, то українські поселенці за своїми звичаями «ніколи в одних будинках не поживуть, а переходять із місця на місце, куди хто захоче».

Сама колонізація Дикого поля українцями починалася з «уходів». Мешканець прикордонного міста чи села (Гадяча, Миргорода, Хорола, Полтави), щойно танув сніг, вирушав на «уходи»: пасічникував, виварював сіль, випасав худобу, ловив рибу в Дінцеві. Таких промислів існувало чимало. Вони мали сезонний характер і залежали від природних умов. Частенько відчайдухи з прикордонних міст займалися грабунками на території майбутньої Слобожанщини. Від тих грабіжників дуже потерпали російські прикордонники та проїжджі купці. Таким здобичницьким промислом, зокрема, займалися на зорі своєї кар'єри дві вагомі постаті козацької революції середини XVII ст. - полковники Іван Богун та Мартин Пушкар.

Поселення часто починалися з пасік, і тривалий час жоден з урядів не знав точної кількості пасік чи пасічників. А ті то поволі просувалися на південь і схід, розвідували простір, часто потерпаючи від численних грабіжників та обороняючись від зазіхань російських служилих. Однак на виникнення населених пунктів впливала маса історико-географічних особливостей. Дуже часто слобідські поселення з'являлися на старих городищах: Харків - на Харківському, Хорошів - на Хорошівському, Суми - на Берліцькому, Зміїв - на Зміївському тощо. Зараз історію цих населених пунктів прагнуть продовжити на тисячу років, хоча стале населення в них з'явилося лише в середині ХVІІ ст. Величезним чинником колонізації була наявність річок, над якими й поставати населені пункти. Важливо зазначити, що слобожани, опріч усього, виявились і великими нищителями водних просторів: вирубуючи навколишній ліс, гатячи ставки, ставлячи млини, часто вони такою діяльністю призводили до обміління водойм.

Дуже істотним було й військове становище населеного пункту. Царський уряд усіма силами прагнув, щоб нові міста виникали на шляхах і бродах, аби стримувати татарські напади. Самі ж переселенці намагались облаштовувати перші населені пункти на природних височинах, з яких шляхи були гарно контрольованими, або й віддалік від тих шляхів – для безпеки.

Майбутні слобожани з дружинами та дітьми поволі пересувалися понад річками. Переважно основу цих переселенців складав не військовий люд, а міщани та селяни. Поселенці обирали досвідченого отамана, який керував вадкою. Люди здебільшого не володіли військовою справою. Російські чиновники, які приймали переселенців, відписували, що йдуть переважно «мужики» й організувати їх на військову оборону дуже складно.

Слобожанам царський уряд надавав низку пільг. Під час оселення вони часто отримували зі скарбниці зерно для засіву, гроші па облаштування. Щедро обдаровувалися нововиниклі церкви. За прикордонну службу козаки та їхні родини звільнялися відсилати податків. Щоправда, спочатку російський уряд прагнув обкласти колоністів низкою стягнень, особливо на винокуріння. Але переселенці тих податків майже не сплачували, накопичувалися недоїмки, і врешті податковий тиск та вимога засівати поля були скасовані наприкінці 60-х рр. XVII ст.

Найголовніше, що українські переселенці на Слобожанщину зберігали свої традиції та свій устрій. Козацький лад поволі запанував на колишній безлюдній частині Дикого поля. У нових містах виникало міщанське правління на чолі з війтами, цехові організації, церковні братства.

До змісту




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

Порівняльний аналіз славетних сторінок минулого і пропонованих перспектив викликає щире здивування – навіщо? Статус Київської Русі пасує Україні більше, ніж роль республіки СНД чи буферної зони Євросоюзу. Перевірено на практиці. Ми розуміємо – Україна як повнокровне самодостатнє державне утворення може існувати виключно в якості Великої держави. Так само ми розуміємо, що повернення нації до власного коріння, до власного тотожного історичному покликанню Я зустрічатиме, вже зустрічає гігантську за масштабами та обсягами агресивну окупаційну пропагандистську протидію.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka