Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 24 квітня 2018 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
http://cleanpro24.ru/ профессиональные клининговые услуги после ремонта.
лічилка
Освідомлення українським націоналізмом
Володимир Сергійчук - "Український Крим"

Освідомлення українським націоналізмом

Українське життя в Криму починало відроджуватися лише з літа 1941 року, коли на окупований гітлерівцями півострів увійшли похідні групи українських націоналістів. Вони, зокрема, створили в Сімферополі "Бюро допомоги українському населенню", що діяло при місцевій управі, а також комісію, яка виправляла в паспортах дані про національність тутешніх жителів - з росіян на українців (за короткий час було виправлено близько 4 тисяч цих документів).

Із звіту ОУН випливає, що саме націоналісти підготували грунт для утворення Українського Національного Комітету в Криму, який став організатором відновлення українського життя на півострові. Так, 2 червня 1942 року в Сімферопольському міському театрі відбулася перша вистава для цивільного населення "Запорожець за Дунаєм", яку дав новостворений український музично-драматичний театр на чолі з режисером Петренком (ЦДАВОВУ: Ф. 3833. - Оп. 3. - Спр. 2. - Арк. 85). Сам факт, що в Сімферополі знову почав діяти український театр - після 22-річної перерви від 1918 року - засвідчив про живучість українців Криму, що не піддалися найважчим ударам долі.

Крім того, в Сімферополі тоді ж відкрилася українська початкова школа, планувалося розширити шкільну мережу, заснувати дві українські гімназії (там само. - Арк. 85).

Невипадково українські націоналісти звертали таку велику увагу на опанування Кримом. На їхню думку, "тільки той, хто буде паном Криму і матиме вільну дорогу крізь Босфорські ворота до світових шляхів, той буде володарем Чорного моря та півдня Східної Європи" (Степанів О. Крим (Ключ Чорного моря)//Дорога (Львів). 1943. - Ч. 3 - С. 57).

Але здійснити задуми щодо розгортання широкого українського руху в Криму під час війни не вдалося. Найбільше перешкоджала активність росіян, які розвинули шалену пропаганду за відновлення "єдіної і нєдєлімої". Величезна маса росіян, яка нахлинула до Криму, поширювала через свою пресу виразно антиукраїнські заклики, в чому їм сприяли й деякі німецькі чинники.

Крім того, на літо 1942 року бандерівці втратили Романа Бардаківського з Самбірщини, Степана Ванкевича з Тернопільщини, львів'янина Михайла Лобака (там само. - Оп. 1. - Спр. 20. - Арк. 27) і це дуже послабило їхні сили.

Треба зазначити, що поряд з бандерівцями в Криму вели активну діяльність приблизно півтора десятка мельниківців, зокрема в документах згадуються Ярослав Савка та Борис Суховерський (там само. - Арк. 27).

До змісту




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

При вивченні історії Південно-Західної Русі вкрай важливим є дослідження окремих ареалів Волинської та Галицької земель, особливо прикордонних або порубіжних, положення та статус яких накладав значний відбиток на характер їх розвитку. Зокрема, волинське Забужжя (або Побужжя) було тривалий час зоною змагань між руськими та волинськими володарями, Погорина належала спочатку київським володаря, а з середини ХІІ ст. стає частиною східноволинських земель. Великий інтерес для науковців представляють два регіони Південної Русі – Пониззя та так звана Болохівщина.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka