Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 19 квітня 2024 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
лічилка
Гетьман Павло Скоропадський і Українська Держава
Іван Михайлович Скоропадський, дід Гетьмана Павла Скоропадського
Павло Скоропадський в Манчжурії, 1904 р.
Павло Скоропадський в однострої російської царської армії
Генерал Павло Скоропадський, командир Українського корпусу, 1917 р.
Гетьман всієї України Павло Скоропадський, 1918 р.
Гетьман Павло Скоропадський з прем'єр-міністром Ф.Лизогубом та офіцерами. В центрі ад'ютант О.Сахно-Устимович. Київ, 1918 р.
Гетьман Павло Скоропадський
Прийом у Гетьмана Павла Скоропадського, Київ, 1918 р.
Гетьман Павло Скоропадський в оточенні дипломатів, 1918 р.
Гетьман з сім'єю
Представники української дипломатичної місії в Берліні, 1918р. Чоловік, що стоять ззаду вдягенений в жупан, що був тоді елементом однострою Гетьманської Варти; чоловік зліва - в дипломатичний однострій.
Джерело: Ukrainian Armies 1914-1945. Ukrainian Men against Russia & USSR. P.Abbott & E.Pinak. Osprey Publishing. 2004. ISBN 1-84176-668-2
Державний візит до Німеччини, 1918 рік. Зліва на право: генерал-фельдмаршал фон Гінденбург, Гетьман Павло Скоропадський, генерал фон Людендорф
Гетьман Павло Скоропадський з Кайзером Німеччині Вільгельмом ІІ, 1918 р.
Микола Устимович, командувач власного конвою гетьмана П.Скоропадського та Іван Полтавець-Остряниця, генеральний писар Гетьмана України, отаман Українського Вільного козацтва
В еміграції
В еміграції. Гетьман Павло Скоропадський з сином Данилом.
В еміграції. Гетьман Павло Скоропадський з родиною.



Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

Не випадково, що прихильний до Данила літопис із цього часу постійно згадує його саме як „короля”. В історичній літературі існує думка, що в Дорогичині відбулося визнання прав Данила, який де-факто вже давно був королем Русі, на всю давньоруську спадщину. Визнання Данила саме королем Русі, а не Галичини й Волині, очевидно, можна пояснити тим, що на той час більша частина Русі через монгольську експансію втратила свій суверенітет, а тому незалежна держава Романовичів із центром у Холмі тепер „успадкувала” традицію називатися західними авторами „королівством”, яка колись поширювалася на всю Русь зі столицею у Києві.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka