Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 25 квітня 2018 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
лічилка
Слобожанщина в українській історії.
Володимир Маслійчук - "Слобідська Україна"

Слобожанщина в українській історії.

Ще під час початків колонізації Слобожанщини українські переселенці утворили кілька слобідських полків. На початку 80-х рр. ситуація стабілізувалась, і надалі їх було п'ять: Сумський, Охтирський, Харківський, Ізюмський, Острогозький. Упродовж тривалих реформ козацький устрій на Слобожанщині 1765 р. було знищено. Козаків перевели в стан «військових обивателів». Колишні козацькі старшини були прирівняні до російських дворян. Слобідські автономії були слабкими й доволі подібними до устрою гетьманських полків, хоча з більшим російським впливом і слабшими соціальними процесами. Цікаво, що саме відсутність притаманного Гетьманщині «автономістичного» баласту й потреб відродити залежну від Росії козацьку державність і вивела Слобожанщину свого часу на провідні позиції в українському національному русі.

Затишок, родюча земля, гостинні поміщики, заможні Церкви та монастирі - це приваблювало мандрованого філософа Григорія Сковороду, який значну частину свого життя провів саме на Слобідській Україні, написав тут основні твори, тут помер і похований. «Утеча від світу» щонайкраще відчувалася на слободах і далеких хуторах - осередках мудрості та простоти.

На початку XIX ст. царський уряд, проводячи освітню реформу, завдяки старанням й авантюрності місцевого дворянина Василя Каразіна вирішив заснувати в центрі Слобожанщини Харкові університет, який пізніше став головним осередком українського романтизму. Романтик, захоплюючись бродом, знаходив перли народної творчості в околицях університету, по численних харківських передмістях, де квітувала традиційна українська культура. Віддалений від оборони «прав і вольностей» колишньої Гетьманщини, місцевий інтелектуал шукав мудрість і джерела подальшого історичного розвитку серед простого народу.

Завдяки університетові Харків став центром журналістики. В університетській друкарні побачила світ перша на-друкована в Україні книжка народною мовою «Байки» Петра Гулака-Артемовського (1818) (найперший твір українською народною мовою, «Енеїда» Івана Котляревського, вийшов друком 1798 р. в російській столиці Петербурзі).

Історична пам'ять і прив'язаність до старовини були вагомим чинником у середовищі місцевого шляхетства. Саме в Харкові почалася проза народною українською мовою, близькою до сучасної, тут перші твори написав нащадок давнього слобідського роду Григорій Квітка-Основ'яненко. Спробував у Харкові вправлятися з народним словом і студент Харківського університету Микола Костомаров, звідси бере початок і Драма народною українською мовою.

До40-х років XIX ст. Харків був основним центром українського національного руху. Слобожанщина поставала краєм, де починалися подальші великі зміни в українському суспільстві, шлях українців до національної держави. І ті процеси закорінені в далекому XVII ст. - часі залюднення й освоєння значних територій, великого діалогу між «своїм» і «чужим», «старим» і «новим».

До змісту




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

Cтародубщина- завжди входила до Чернігівщини. Після створення козацької держави тут діє Стародубський полк. Як свідчить «Генеральная перечневая табель малоросійских й Слободских полков» 1742 року, в Стародубському козацькому полку «великоросійских чинов и всякого званія людей» нараховувалося 212 осіб, а малоросійського —20480, у тому чис­лі: отаманів і рядових козаків — 13025.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka