Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 20 січня 2019 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
лічилка
Великий колонізаційний потік.
Володимир Маслійчук - "Слобідська Україна"

Великий колонізаційний потік.

Залюднений Слобожанщини справді було яскравим спалахом енергії українського народу. Проте водночас виходить, що найкращі представники цього народу не наводили лад, не шукали порозуміння, а вирушали якнайдалі від заворушень та веремій до «спокійних» земель Слобожанщини. Разом із заселенням сходу України спостерігаємо значне спустошення козацького Правобережжя, особливо в 70-ті рр. XVII ст.

Та вже на початку 80-х рр. Правобережна Україна знову почала інтенсивно залюднюватися. 1680-1681 рр., під час спорудження Ізюмської лінії, багато слобожан, не витримуючи навантажень, поверталися на правий бік Дніпра. Зокрема, це 1681 р. зробили мешканці Вільшани. Царський уряд (Намагався переймати таких утікачів і стримувати зворотне переселення. Далі колонізаційний потік поволі повертав на південь Правобережжя, до сучасної Кіровоградщини.

Ще одна деталь: український колонізаційний потік не прямував винятково в напрямку Слобожанщини. Інтенсивно заселялося загалом слабко залюднене до середини XVII ст. Лівобережжя, особливо Полтавщина. Виникали нові села й міста. Приорільські, близькі до Запорожжя слободи Полтавського полку (Нехвороща, Маячка. Царичанка, Келеберда), почали осіло освоюватися лише в 70-х рр. XVII ст. Часи гетьманів Івана Самойловича та Івана Мазепи - доба економічного розвитку та стабілізації в лівобережній Гетьманщині («класична епоха» в її історії), і саме в цей час виникла велика кількість населених пунктів, особливо осаджених новими поміщиками, козацькими старшинами сіл та слобід.

На самій Слобожанщині колонізаційний процес змінював свої ритми, але не припинявся. Навіть у 60-х роках XVIII ст. на сході Слобідської України, в Острогозькій провінції, натрапляємо на частих переселенців - родини із західніших частин Слобожанщини (з-під Сум, Охтирки, Харкова) які вирушали на нові землі, на освоєння західних берегів Дону. Мрії про землю, вільний режим вабили українців іще тривалі століття.

До змісту




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

Арійська проблематика увійшла до сфери зацікавлень українських суспільствознавчих наук лише в останні кільканадцять років. Нинішні студенти, мабуть, навіть уявити собі не можуть, що за радянських часів у вузах не мовилось і слова про те, що одні з найголовніших фундаторів сучасної планетарної цивілізації - славнозвісні арії - пішли по світу з Подніпров'я. Вчені дослідили кургани в південноукраїнських степах і визначили археологічні культури їх будівельників, знаних у науці під умовними назвами ямники, такомбники, кемі-обинці, зрубники, скіфи... Та навіть самі археологи не завжди знали, що ці різночасові культури становили окремі етноси цілісної давньоукраїнської арійської цивілізації... Зараз про неї з'явилося вже багато публікацій, але, на жаль, деякі з них спираються на умоглядні висновки, не підкріплені міцною фактографічною базою. А між тим у різних регіонах українського Степу відкрито безліч матеріальних пам'яток, котрі неспростовно доводять думку про Подніпров'я як про колиску світового аріїзму. У дописі археолога з Донбасу В. Клименка розповідається лише про невеличку частку таких пам'яток, залишених однією з арійських спільнот...

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka