Не випадково, що прихильний до Данила літопис із цього часу постійно згадує його саме як „короля”. В історичній літературі існує думка, що в Дорогичині відбулося визнання прав Данила, який де-факто вже давно був королем Русі, на всю давньоруську спадщину. Визнання Данила саме королем Русі, а не Галичини й Волині, очевидно, можна пояснити тим, що на той час більша частина Русі через монгольську експансію втратила свій суверенітет, а тому незалежна держава Романовичів із центром у Холмі тепер „успадкувала” традицію називатися західними авторами „королівством”, яка колись поширювалася на всю Русь зі столицею у Києві.
мапа
сайту
