Гладиків кинули в Нотецькі болота, в село Старий Курів. На станції лемкам кричали: “Українці, бандити, злодії”. Першу ніч провели під дубом. Надати землю безкоштовно відмовили – і Гладики викупили 8 га. Можна було йти, просити, але батько сказав: “Якщо злодій вкрав корову, хай візьме і теля”. В 1956 р. у Польщі настала політична відлига і Гладики вирішили повернутися. Здали все майно у Курові державі. Пан Стефан розповідає: “Ми залишили все без жалю і їхали в гори. Але наше село вже зайняли сандецькі ляхи. Ми найняли куток в старій хаті. Нарешті татові виділили ділянку під забудову, але вона була якраз навпроти нашої хати. Тато сказав: як я можу щодня бачити свою кривду? І ми з вузликом в руках знову поїхали на захід. Але тато наказав, щоб ми не пов’язували себе з чужиною, адже рано чи пізно ми повернемося в гори”.